Инструкция по применению Аллергозан в мази

Аллергическая реакция возникает из-за разных провоцирующих факторов. Нередко приходится страдать от сыпи, зуда и покраснения кожи. Симптомы могут отличаться, но в любом случае они ухудшают качество жизни. Приходится искать лекарства, которые помогут избавиться от патологии. Врачи нередко рекомендуют Аллергозан мазь, потому как она хорошо помогает при иммунопатологическом ответе. Перед применением рекомендуется ознакомиться с противопоказаниями, чтобы не столкнуться с осложнениями.

Описание компонентов:

Кальций поддерживает нормальную проницаемость клеточных мембран, в том числе капилляров, и повышает нервно-мышечную активность. Он нормализует pH среды пищеварительного тракта, усиливая активность ферментов желудка, поджелудочной железы.

Магний является постоянным компонентом ферментных систем организма, катализирует энзиматические процессы.

Бромелайн — это комплекс противовоспалительных и протеолитических ферментов. Он устраняет признаки воспаления и растворяет фибриновые сгустки. Бомелайн останавливает формирование кининов, образующихся во время воспалительного процесса.

В семенах примулы вечерней содержится гамма-линоленовая кислота, которая стимулирует выработку организмом простагландинов — гормоноподобных веществ, играющих ключевую роль в стабильном функционировании организма и влияющих на восстановление клеток и иммунитет.

Являясь богатейшим источником GLK (гамма-линоленовой кислоты) — жирной кислоты, которую называют незаменимой, это масло имеет единственную альтернативу в природе — материнское молоко.

Кверцетин замедляет высвобождение гистамина и других медиаторов (таких как гиалуронидаза и нейтрофиллизосомальный фермент) из тучных клеток, базофилов, нейтрофилов и макрофагов. Он проявляет антиоксидантные свойства и усиливает активность других антиоксидантов, в том числе витамина С. Кверцетин подавляет синтез многих веществ, приводящих к развитию воспаления, снижается образование лейкотриенов, которые оказывают в 100 раз более сильное воспалительное действие, чем гистамин, и которые связаны с появлением астмы, псориаза, атопического дерматита и др.

В составе валерианы имеются органические кислоты, такие как муравьиная, уксусная, яблочная, стеариновая и пальмитиновая. В корне присутствуют валенотриаты, бициклические сесквитерпены, мертинол, кетоны, балдринал, пирилл-а-метилкетон. И, конечно же, в большом количестве в валериане содержатся различные витамины, микро- и макроэлементы.

Валериана оказывает седативное, транквилизирующее действие на центральную нервную систему. Это особенно важно, так как любая аллергическая реакция может вызывать у больного раздражительность, беспокойство, нарушение сна.

Терапевтическое действие валерианы обусловлено тонизирующим и желчегонным действием, корень понижает возбудимость центральной нервной системы, способствует расслаблению гладкой мускулатуры.

Активный компонент куркумы – куркумин — обладает противоспалительными свойствами: снижает агрегацию тромбоцитов и ферментов циклооксигеназы, которые способствуют образованию воспалительных простагландинов.

Кроме того, куркумин подавляет процессы формирования лейкотриенов и других медиаторов воспаления. Он также стимулирует высвобождение кортикостероидов из надпочечников, повышает чувствительность клеточных рецепторов к кортизону, а также предотвращает его расщепление.

Экстракт из виноградных зерен, содержащий проантоцианиды, имеет широкий спектр фармакологической активности. Сюда входят способности увеличивать внутриклеточное содержание витамина С, снижать проницаемость и ломкость капилляров, связывать свободные радикалы. Экстракт из виноградных зерен препятствует расщеплению коллагена ферментами, выделяемыми лейкоцитами во время воспаления, в том числе при аллергии, и микробами во время инфекций.

Цинк требуется для белкового синтеза и образования коллагена, улучшает защитную функцию иммунной системы и заживление ран. Он защищает печень от вредных химических веществ и очень важен для костного образования. Он является составным компонентом инсулина и многих важных ферментов, включая антиоксидантный фермент супероксид-дисмутазу. В то же время под влиянием цинка подавляется активность ферментов, угнетающих окислительно-восстановительные процессы, и нормализуется дыхание тканей.

Бор требуется для поддержания здоровья костной ткани и для метаболизма кальция, фосфора и магния.

Кремний необходим для образования коллагена, требующегося костной и соединительной тканям, для поддержания здоровья ногтей, кожи и волос, поглощения кальция на ранних стадиях костного образования, поддержания эластичности артерий.

При отсутствии или недостаточности витамина Е нарушается мембранная проницаемость, в частности, затрудняется высвобождение лизосомальных ферментов, что способствует усилению имунных реакций.

Противопоказания

Медикамент имеет ряд противопоказаний, которые следует обязательно учитывать. Стоит отметить, что крем нельзя использовать при наличии повышенной чувствительности к активному веществу. В этом случае есть риск ухудшить самочувствие и спровоцировать обострение симптомов. Нельзя использовать мазь, если есть ожоги, дерматоз, мокнущая реакция дермы.

Противопоказания к применению таблеток:

  1. Период вынашивания ребёнка и кормления грудью.
  2. Глаукома.
  3. Аденома предстательной железы.
  4. Обострение язвы желудочно-кишечного тракта.
  5. Стеноз.
  6. Бронхиальная астма.

Если есть противопоказаний, придётся в обязательном порядке отказаться от использования медикамента. Придётся подыскать аналог, который разрешён при наличии определённой проблемы.

Придётся соблюдать инструкцию по применению, если врач назначил Аллергозан таблетки или мазь. В этом случае удастся избежать возникновения негативных последствий.

АллергоВит: состав и форма выпуска

Препарат выпускается в капсулированной форме по 60 и 180 шт в пластиковых баночках. Одна капсула АллергоВита содержит: — магний (хелатированная форма)……………125 мг — кальций (хелатированная форма)…………..250 мг — бор (хелатированная форма)………………..4 мг — цинк………………………………….7.2 мг — кремний………………………………..10 мг — квертицин………………………………10 мг — бромелайн………………………………20 мг — валерианы корень……………………….3.3 мг — масло вечерней примулы…………………16.7 мг — виноградные зерна (экстракт)………………1 мг — куркумин………………………………1.7 мг — витамин Е………………………………30 мг

Лечебные аллергены

В процессе применения аллерген специфичной иммунотерапии используют аллергены, получаемые экстракцией активных структур из веществ, вызывающих сенсибилизацию. Данные экстракты содержат не только аллерген, но и примеси, которые сказываются на качестве вакцины. Для того чтобы повысить ее качество используют различные методы очистки, которые постоянно совершенствуются.

Современные технологии позволили создать достаточно много лекарственных аллергенов, таких как аллергены микроклеща, эпидермиса кошек, собак, аллергены пыльцы и многие другие. Это значительно расширяет круг людей, которых можно вылечить от аллергии.

Аллергозан таблетки, в/о, по 5 мг №30 (10х3)

діюча речовина:

дезлоратадин;

1 таблетка містить дезлоратадину 5 мг;

допоміжні речовини:

целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат дигідрат, крохмаль кукурудзяний, гіпромелоза, тальк, натрію стеарилфумарат, кремнію діоксид колоїдний безводний;

плівкове покриття:

Опадрай ІІ 33G 205005 синій (гіпромелоза, лактози моногідрат, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, триацетин, індигокармін алюмінієвий лак (E 132), хіноліновий жовтий алюмінієвий лак (E 104)).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

світло-синього кольору, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, діаметром 6 мм ± 0,2 мм.

Фармакотерапевтична група

Інші антигістамінні засоби для системного застосування.

Код АТХ R06A X27.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Дезлоратадин – це неседативний антигістамінний препарат тривалої дії, що чинить селективну антагоністичну дію на периферичні H1-рецептори. Після перорального застосування дезлоратадин селективно блокує периферичні гістамінові H1-рецептори.

У дослідженнях in vitro

дезлоратадин продемонстрував на клітинах ендотелію свої антиалергічні та протизапальні властивості.

Це проявлялося пригніченням виділення прозапальних цитокінів, таких як IL-4, IL-6, IL-8 та IL-13 із мастоцитів/базофілів людини, а також пригніченням експресії молекул клітинної адгезії Р-селектину на ендотеліальних клітинах. Клінічна значущість цих спостережень ще потребує підтвердження.

У клінічних дослідженнях високих доз, у яких дезлоратадин щоденно застосовували у дозі до 20 мг протягом 14 днів, ніяких статистично чи клінічно значущих змін з боку серцево-судинної системи не спостерігалося. У клініко-фармакологічному дослідженні, в якому застосовувався дезлоратадин у дозі 45 мг на добу (у 9 разів більше клінічної дози) протягом 10 днів, подовження інтервалу QT не спостерігалося.

Дезлоратадин майже не проникає у центральну нервову систему. У контрольованих клінічних дослідженнях, при прийомі в рекомендованій дозі по 5 мг на добу, надмірної частоти виникнення сонливості порівняно з плацебо не спостерігалось. У клінічних дослідженнях при одноразовому прийомі дезлоратадин у добовій дозі 7,5 мг не чинив впливу на психомоторну активність.

У клініко-фармакологічних дослідженнях при одночасному застосуванні з алкоголем порушення, пов’язані з алкоголем, такі як погіршення продуктивності або підвищення сонливості, не прогресували. Не було виявлено суттєвих відмінностей у результатах психомоторного тестування між групами з дезлоратадином та плацебо, як при самостійному застосуванні, так і при одночасному застосуванні з алкоголем.

У пацієнтів з алергічним ринітом дезлоратадин ефективно усував такі симптоми, як чхання, виділення з носа та свербіж, а також подразнення очей, сльозотечу та почервоніння, свербіж піднебіння. Дезлоратадин ефективно контролював симптоми упродовж 24 годин.

Дезлоратадин ефективно полегшує тяжкість перебігу сезонного алергічного риніту, як видно із сумарного показника опитувальника з оцінки якості життя при ринокон’юнктивіті. Максимальне покращення відзначалося у пунктах, пов’язаних із практичними проблемами і щоденною діяльністю, які обмежували симптоми.

Хронічну ідіопатичну кропив’янку вивчали у клінічній моделі з умовами кропив’янки. Оскільки викид гістаміну є причинним фактором при всіх формах кропив’янки, очікується, що дезлоратадин, окрім хронічної ідіопатичної кропив’янки, буде ефективно полегшувати симптоми при інших формах кропив’янки, як рекомендовано у клінічних настановах.

У двох плацебо-контрольованих 6-тижневих дослідженнях з участю пацієнтів із хронічною ідіопатичною кропив’янкою дезлоратадин ефективно полегшував свербіж і зменшував кількість та розмір висипань до кінця першого інтервалу дозування.

У кожному дослідженні ефект тривав протягом 24-годинного інтервалу дозування. Полегшення свербежу на більш ніж 50 % відзначалося у 55 % пацієнтів, які приймали дезлоратадин, порівняно з 19 % пацієнтів, які приймали плацебо.

Прийом препарату не виявляє істотного впливу на сон та денну активність.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Концентрації дезлоратадину у плазмі крові можна визначити через 30 хвилин після прийому препарату.

Дезлоратадин добре абсорбується, максимальна концентрація досягається приблизно через 3 години; період напіввиведення становить приблизно 27 годин.

Ступінь кумуляції дезлоратадину відповідав його періоду напіввиведення (приблизно 27 годин) та частоті прийому 1 раз на добу. Біодоступність дезлоратадину була пропорційна до дози у діапазоні від 5 до 20 мг.

У фармакокінетичному дослідженні, в якому демографічні дані пацієнтів були порівняні із загальною популяцією із сезонним алергічним ринітом, 4 % учасників досягли вищої концентрації дезлоратадину.

Цей відсоток може варіюватися залежно від етнічної приналежності. Максимальна концентрація дезлоратадину була приблизно у 3 рази вища через приблизно 7 годин, із термінальним періодом напіввиведення приблизно 89 годин.

Профіль безпеки цих пацієнтів не відрізнявся від профілю у загальній популяції.

Розподіл

. Дезлоратадин помірно зв’язується з білками плазми крові (83-87 %). При застосуванні дози дезлоратадину (від 5 до 20 мг) 1 раз на добу протягом 14 днів ознак клінічно значущої кумуляції активної речовини не виявлено.

Метаболізм.

Фермент, який відповідає за метаболізм дезлоратадину, дотепер не виявлено, тому неможливо повністю виключити деякі взаємодії з іншими лікарськими засобами. Дезлоратадин не пригнічує CYP3A4
in vivo
, дослідження
in vitro
продемонстрували, що лікарський засіб не пригнічує CYP2D6 і не є ні субстратом, ні інгібітором P-глікопротеїну.

Виведення.

У дослідженні одноразового прийому дезлоратадину в дозі 7,5 мг вживання їжі (жирний висококалорійний сніданок) не впливає на фармакокінетику дезлоратадину. Також встановлено, що грейпфрутовий сік також не впливає на фармакокінетику дезлоратадину.

Показания

Дезлоратадин призначається дорослим та дітям старше 12 років для полегшення симптомів, пов’язаних з:

  • алергічним ринітом (див. розділ «Фармакологічні властивості»);
  • кропив’янкою (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Противопоказания

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату або до лоратадину.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

У клінічних дослідженнях таблеток дезлоратадину при одночасному застосуванні еритроміцину або кетоконазолу жодних клінічно значущих взаємодій не спостерігалося.

За даними клініко-фармакологічних досліджень, при одночасному застосуванні препарату з алкоголем не відзначалося посилення негативного впливу етанолу на психомоторну функцію.

Однак у постреєстраційному періоді спостерігалися випадки непереносимості алкоголю та алкогольна інтоксикація під час застосування препарату.

Тому необхідно бути обережними при одночасному застосуванні алкоголю у період лікування дезлоратадином.

Особливості застосування

У хворих з нирковою недостатністю високого ступеня прийом дезлоратадину слід здійснювати під контролем лікаря.

Дезлоратадин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із нападами судом у медичному або сімейному анамнезі, головним чином маленьким дітям, які більш схильні до розвитку нових судом при лікуванні дезлоратадином. Лікар може розглянути питання про припинення застосування дезлоратадину у пацієнтів, у яких спостерігаються напади судом під час лікування.

Дезлоратадин містить лактозу. Пацієнти із рідкісними спадковими проявами непереносимості галактози, дефіциту лактози Лаппа чи глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні приймати цей лікарський засіб.

Способ применения и дозы

Застосовувати перорально, незалежно від прийому їжі.

Дорослим та дітям віком від 12 років: рекомендовано по 1 таблетці 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі, для усунення симптомів, асоційованих з алергічним ринітом (включаючи інтермітуючий та персистуючий алергічний риніт) та кропив’янкою.

Терапію інтермітуючого алергічного риніту (наявність симптомів менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижні) необхідно проводити з урахуванням даних анамнезу: припинити після зникнення симптомів та відновити після повторного їх виникнення.

При персистуючому алергічному риніті (наявність симптомів більше 4 днів на тиждень або більше 4 тижнів) необхідно продовжувати лікування протягом усього періоду контакту з алергеном.

Діти.

Існують обмежені дані клінічних досліджень ефективності застосування дезлоратадину у підлітків від 12 до 17 років (див. розділ «Побічні реакції»).

Немає встановлених даних щодо ефективності та безпечності застосування дезлоратадину у дітей віком до 12 років.

У клінічних дослідженнях щодо показань, включаючи алергічний риніт та хронічну ідіопатичну кропив’янку, про небажані ефекти на дезлоратадин у пацієнтів, які отримували рекомендовану дозу 5 мг на добу, повідомлялося на 3 % частіше, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо.

Найчастіше, порівняно з плацебо, повідомлялося про такі побічні реакції, як підвищена стомлюваність (1,2 %), сухість у роті (0,8 %) та головний біль (0,6 %).

Діти.

У клінічних дослідженнях за участю 578 підлітків віком від 12 до 17 років найбільш розповсюдженим побічним ефектом був головний біль, він спостерігався у 5,9 % пацієнтів, які приймали дезлоратадин, та у 6,9 % пацієнтів, які отримували плацебо.

Інші побічні реакції, що спостерігалися у післяреєстраційному періоді з невідомою частотою: подовження інтервалу QT, аритмія та брадикардія.

Сумарна таблиця частоти побічних реакцій.

Частота визначається як дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100,

Источник: https://mypharmacy.com.ua/Allergozan/instruction/65566/

Иммунотерапия аллергических реакций

Иммунотерапия аллергических реакций
На данный момент иммунотерапия является наиболее действенным методом лечения аллергии, она позволяет не только значительно снизить сенсибилизацию к аллергену, но и предотвратить развитие более острых состояний (ринит, бронхиальная астма). К преимуществам аллерген специфичной иммунотерапии можно отнести:

  • Отсутствие симптомов аллергии.
  • Отсутствие необходимости в приеме антигистаминных лекарств.
  • Снижение вероятности развития аллергии.
  • Снижение вероятности развития острых заболеваний дыхательных путей.

В основе иммунотерапии лежит применение аллергенов, вызывающих сенсибилизацию у того или иного человека. С их помощью подготавливают вакцину, которая позволяет организму выработать толерантность к аллергену.

Единственным недостатком специфичной иммунотерапии является ее длительность – от 3 до 5 лет. В течение этого времени организм подвергают небольшим дозам аллергена, постепенно увеличивая дозу так, чтобы иммунная система человека не реагировала на нее. Не рекомендуется проводить иммунотерапию беременным и кормящим женщинам; если беременность была обнаружена на первой стадии лечения, необходимо срочно прекратить применение препарата.

Рейтинг
( 2 оценки, среднее 5 из 5 )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: